Михайло Бібер, діагональний ВК «Барком-Кажани»: «Волейбол – це інтелектуальна гра»
15.12.2018
Перегляди: 944
Про волейбол, волейбольні ритуали та книжки – у інтерв’ю з діагональним ВК «Барком-Кажани» Михайлом Бібером.
Що потрібно мати для волейболіста, щоб займати ключові позиції?
Треба бути високорослим, високо стрибати та добре бити. Алгоритми рахувати не треба. Але думати потрібно, бо волейбол – то інтелектуальна гра: треба думати багато, бездумно і без голови не можна грати.
Що до травм. Мав чи ні? Адже волейбол досить травматична гра.
Якраз на початку сезону була травма: голеностопу підвернув на тренуванні. На два тижні вилетів з гри. От зараз таку саму травму на Єврокубках отримав наш капітан Женя Кісілюк.
Твоя мама працює волейбольним тренером. Чи часто підказує, коли робиш помилки?
Так, підказує. В дитинстві вона мене навчала і кожен день щось пояснювала. Зараз це менше, я сам розумію свої помилки, але всерівно прислухаюсь до неї. На тренуваннях, коли був менший – мама мене часто карала: наприклад, 50 присідань.
Я навчався в Політехніці. Там був капітаном волейбольної команди. Навчався, а волейбол завжди був паралельно. Перші два роки досить сумлінно вчився.
Твоя спеціальність – логістика. Чи після закінчення волейбольної кар’єри не думав про цю професію?
Я цього не виключаю. Можливо. Мені подобалось те, що я вивчав.
Чи любиш читати книжки?
Люблю. Часто, коли їдемо на виїзд – є час в потягу, автобусі. Інколи між тренуваннями. Інколи приходжу виснажений і не надто маю бажання брати книжку до рук, тоді дивлюсь відео.
Через прізвище – тебе випадково не порівнювали з Джастіном Бібером?
Було таке. Я віджартовувався, що його двоюрідний брат. Не ображався, коли порівнювали. Це нормально.
Нині «кажани» найсильніша волейбольна команда в Україні. Як вам це вдалось?
Як такого секрету немає. Потрібно тренуватись і викладатись на іграх, і воно прийде.
Як ви з таким ростом розміщаєтесь в купе, коли їдете на виїзд в інше місто?
Тяжко. Я ще не найвищий. У нас є гравець, який має 2,09. Йому дуже тяжко. Відкриваємо двері в купе і ноги в коридор виставляємо. Серйозно.
Ти старожил в команді. Починав з самих початків. Маєш якісь привілеї?
В нас повна демократія в команді.
Чи є в команді внутрішні традиції чи ритуали?
Завжди включаємо на тренуваннях музику. Всі вибирають кілька пісень і так складаємо плей-лист. Найбільше реп іноземний. Під нього тренуватись дуже добре. Інколи рок. Звісно підспівуємо і підтанцьовуємо.
Чи маєш якісь власні ритуали перед виходом на поле?
Не дуже вірю в такі штуки. Перед матчем стаємо в коло, тренер дає вказівки і ми кричимо назву команди. Просто і лаконічно.
Який зараз стан волейболу в Україні і Львові зокрема?
Хотілось би краще. Зараз в Суперлізі 8 команд. Коли ситуація в країні не стабільна, спорт не може повноцінно розвиватись.
За матеріалами радіо «Галичина»
