Новини

Юрій Семенюк: «Напевно, це найсильніший склад  команди «Барком-Кажани»

Перегляди: 959

Про волейбол у Бельгії, як вивчив англійську та як почувається у новій ролі капітана “Барком-Кажани” ми розпитала у Юрія Семенюка.

Юра, перш за все вітаємо з поверненням до «кажанів». Розкажи, як виглядав твій останній сезон у Volleybalclub Greenyard Maaseik Бельгії?

Порівнювати волейбол у Бельгії і в Україні нереально. Він  різний. Там зовсім інші технічні моменти. У Бельгії більше грають на захист. Грають, думаючи. У нас більше імпульсивно. Команди практично всі рівні. Але Maaseik  і ще кілька бельгійських команд  – відрізнялись. Адже грали у Лізі Чемпіонів.

Чи інші вболівальники? У нас багато молоді. У Бельгії на волейбол ходить переважно аудиторія 50+. Їм це подобається. Вони купують абонементи і відвідують усі матчі. Поряд з ігровим майданчиком є зал для вболівальників, віп-зал. Після кожної гри  ми залишалися,  йшли вечеряти з вболівальниками, розмовляли, фотографувалися. Взагалі бельгійські вболівальники досить активно  допомагають гравцям. Наприклад, мені  і коляску для сина подарували, і дитяче ліжко. Підтримка була колосальна. Так чекали дружину з сином. Але через карантин, вона не приїхала. Взагалі я дуже здружився з колективом. Та прийшов covid, фінансування клубу впало. Тож  вирішив повернутись.

Парадокс: 16 березня приїхав в Україну, а 18 березня дружина мала летіти до мене в Бельгію.

Вивчив у Бельгії англійську. Вчив не довго. Фактично за 2 місяці активного спілкування почав розмовляти без телефонів та перекладачів. Таке враження, що знав англійську з дитинства. Дуже добре давав собі раду з мовою.

До речі, коли  їхав на матчі збірної, виписав 3-4 листки волейбольних термінів на англійський. Починав з них. Звісно, що на початках у  Бельгії було дуже тяжко. Особливо на зустрічах з вболівальниками та зборах. З англійською мені допоміг сусід іспанець. Здружився ще з одним німцем та естонцем. Це ті гравці, з якими провів майже весь сезон. А взагалі в нас була інтернаціональна команда: тренер британець, волейболіст швейцарець, поляк, іспанець…. Загалом 10 національностей. І кожен розмовляє англійською зі своїм акцентом. Можете уявити?

Кермувати теж почав  у Бельгії. Якось довелось їхати на тренування, не було чим. Сів у машину і поїхав. А дощ такий падає. Mercedes  C-класу, а я їду на першій передачі.  Але доїхав.  Все, почав їздити.

Перед тим фізіотерапевт команди навчав мене водінню. При чому на його власній машині. Приїхав до мене у неділю, каже – збирайся. Зібрався. Поїхали з ним та його сином на каву, а потім вчилися кермувати. І так було кілька разів.

Де встиг побувати у складі попередньої команди?

Через два дні після приїзду до Бельгії, поїхали на турнір у Францію. Потім була Ліга Чемпіонів. Був  в Казані, у Польщі, Туреччині.  Я дуже хотів спробувати себе у Лізі Чемпіонів. Відчути на собі цей турнір, високий рівень. Мрія збулась і  не передати словами, що означає грати з такими командами як ВК «Зеніт-Казань», «Халкбанк»  (Туреччина).

Як почуваєшся після повернення додому, на рідну землю, у рідні спортивні стіни та обійми «кажанів»?

Досі підтримую контакти з гравцями з Бельгії. Найбільше з іспанцем. Він теж залишив Maaseik . Зараз грає в Іспанії. Часто розмовляю з ним по телефону, щоб англійську не забути. Але до нас в команду прийшов албанець, тепер з ним практикую англійську.

Як капітан – що можеш сказати про оновлену команду «Барком-Кажани»?  Вже зігрались? Як ти почуваєшся в новій ролі?

Однозначно, що приїхав додому значно впевненіший. Хлопці мені довіряють, дали звання капітана Але це велика відповідальність. Щось нове для мене – бути в цій ролі. Особливо ролі капітана «кажанів – моєї рідної команди.

Більшість гравців знав ще раніше. Звісно, було спочатку незвично. А зараз вже зігрались. Іноземним  гравцям  треба дати час набрати форму і все буде чудово.

 

Про новий волейбольний сезон, яким він буде, як думаєш?

Цікавим буде новий сезон. Треба буде звикати до порожнього залу, без наших вболівальників, без підтримки.  Не знаю, як це все буде. Щодо гравців. У нас хороший склад. Напевно, це найсильніший склад команди «Барком-Кажани». На кожну позицію є хороша заміна, хороша конкуренція. Щодо команди – не хвилююсь. В нас все добре. Більше хвилююсь, як ми гратимемо без вболівальників. Це щось зовсім нове.

Твоєму сину трохи більше року. Як почуваєшся у ролі татуся?

Так, Артему вже 1.2 роки. Я дуже хотів сина. Роль батька – це велика відповідальність. Тут немає,  я змучений, в мене справи чи не встигаю. Ти тато постійно.

Коли народився син, бачив його десь 2 години. Тоді  одразу полетів  на тренування Збірної. Два місяці провів там.  Потім приїхав додому на 2 дні, зробили хрестини і  я знову поїхав. Цього разу у Бельгію.

Тому зараз надолужую втрачений час. Відколи я тут, в малого почали рости зубки. От всі його зубки зі мною на ручках: підкидаємо, бавимось. Дуже допомагає, що колись займався танцями – практикую з малюком на руках. Тому зараз живу у двох режимах: батьківство та спорт.

А тепер коротенький бліц:

Улюблена марка автомобіля? Mercedes  А-класу

Улюблена страва? В мене дуже змінилось харчування в Бельгії. Більше вживаю білкової їжі, більше овочів, п’ю лише соєве, кокосове і мигдальне молоко. Коров’ячого не вживаю. Їм багато бобових. Жодного цукру. Мінімум солі. Замість хліба – хлібці з горіховою пастою. А от улюблена страва не змінюється роками: любив і люблю гречку.

Улюблений вид відпочинку? Почав читати в дорозі на виїзді. Або спати. Зараз з малюком не досипаю.

Улюблений музикант, гурт чи актор? Є в мене кілька пісень, які включаю перед грою і заряджаюсь.

Улюблений фільм? Відколи  приїхав додому – фільмів не дивлюсь. Дитина. Тож  нема часу зовсім.

 

ДОВІДКА. Сезон 2019/2020 Юрій Семенюк провів у складі багаторазового чемпіона Бельгії Volleybalclub Greenyard Maaseik. А от в новому сезоні 2020/2021 волейболіст знову представлятиме «Барком-Кажани».

26-річний Юрій Семенюк народився у Солонці, що поряд зі Львовом. Вага волейболіста – 106 кілограмів. Ріст – 2,10 метри. Волейбольну кар’єру Юрій Семенюк розпочав у  20 років. До того працював продавцем супермаркету «Ашан» та консультантом у магазині будівельних матеріалів. У «Барком» Юру запросив тодішній тренер клубу. Семенюк спробував і до 2019 року був одним з кращих гравців клубу «Барком-Кажани». Разом з «кажанами» Юра завоював Суперкубок та Кубок України з волейболу. Серед найбільших випробувань – травма міжхребцевого диска, яку Семенюк отримав під час одного з матчів. Лікарі прогнозували реабілітацію впродовж року. Юрій повернувся до тренувань вже за чотири місяці.

 

 

Пресслужба ВК «Барком-Кажани»