Новини

Михайло Бібер, діагональний ВК «Барком-Кажани»: «Волейбол – це інтелектуальна гра»

Перегляди: 1 022

Про волейбол, волейбольні ритуали та книжки – у інтерв’ю з діагональним ВК «Барком-Кажани» Михайлом Бібером.

Що потрібно мати для волейболіста, щоб займати ключові позиції?

Треба бути високорослим, високо стрибати та добре бити. Алгоритми рахувати не треба. Але думати потрібно, бо волейбол – то інтелектуальна гра:  треба думати багато, бездумно і без голови не можна грати.

Що до травм. Мав чи ні? Адже волейбол досить травматична гра.

Якраз на початку сезону була травма:  голеностопу  підвернув на тренуванні. На два тижні  вилетів з гри. От зараз таку саму травму на Єврокубках отримав наш капітан Женя Кісілюк.

Твоя мама працює волейбольним тренером. Чи часто підказує, коли робиш помилки?

Так, підказує. В дитинстві вона мене навчала і кожен день щось пояснювала. Зараз це менше, я сам розумію свої помилки, але всерівно прислухаюсь до неї. На тренуваннях, коли був менший – мама мене часто карала: наприклад, 50 присідань.

Я навчався в Політехніці. Там був капітаном волейбольної команди. Навчався, а волейбол завжди був паралельно. Перші два роки досить сумлінно вчився.

Твоя спеціальність – логістика. Чи після закінчення волейбольної кар’єри не думав про цю професію?

Я цього не виключаю. Можливо. Мені подобалось те, що я вивчав.

Чи любиш читати книжки?

Люблю. Часто, коли їдемо на виїзд – є час в потягу, автобусі. Інколи між тренуваннями. Інколи приходжу виснажений  і не надто  маю бажання брати книжку до рук, тоді дивлюсь відео.

 Через прізвище – тебе випадково не порівнювали з Джастіном Бібером?

Було таке. Я віджартовувався, що його двоюрідний брат. Не ображався, коли порівнювали. Це нормально.

Нині «кажани» найсильніша волейбольна  команда в Україні. Як вам це вдалось?

Як такого секрету немає. Потрібно тренуватись і викладатись на іграх, і воно прийде.

Як ви з таким ростом розміщаєтесь в купе, коли  їдете на виїзд в інше місто?

Тяжко. Я ще не найвищий. У нас є гравець, який має 2,09. Йому дуже тяжко. Відкриваємо двері в купе і ноги в коридор виставляємо. Серйозно.

Ти старожил в команді. Починав з самих початків. Маєш якісь привілеї?

В нас повна демократія в команді.

Чи є в команді внутрішні традиції чи ритуали?

Завжди включаємо на тренуваннях музику. Всі вибирають кілька пісень і так складаємо плей-лист. Найбільше реп іноземний. Під нього тренуватись дуже добре. Інколи рок. Звісно підспівуємо і підтанцьовуємо.

Чи маєш якісь власні ритуали перед виходом на поле?

Не дуже вірю в такі штуки. Перед матчем стаємо в коло, тренер дає вказівки і ми кричимо назву команди. Просто і лаконічно.

Який зараз стан волейболу в Україні і Львові зокрема?

Хотілось би краще. Зараз в Суперлізі 8 команд. Коли ситуація в країні не стабільна, спорт не може повноцінно розвиватись.

 

За матеріалами радіо «Галичина»