Новини

Владислав Богатирьов, гравець ВК «Барком-Кажани»: «Нам потрібно добре зіграти гру незалежно від суперника»

Перегляди: 830

У волейбольному спорті він з другого класу. Тож волейбол називає не роботою, а життям. Бо починав ще з дитячої ліги. Про спорт та особисті мрії прес-службі ВК «Барком-Кажани» розповів гравець клубу Владислав Богатирьов.

 

Вже завтра «кажани» гратимуть фінальні матчі Чемпіонату України з волейболу. Які налаштування команди та твої особисті?

Звісно, готуємось. Ми весь сезон йшли до фіналу. Зараз активно тренуємось, відпрацьовуємо тактику. Дивимось матчі «Серця Поділля», намагаємось максимально добре підготуватися до фінальних ігор.

 

Як оцінюєш суперника «Серце Поділля»?

Ми давно знаємо цю команду, грали з ними у фіналі Кубка України. Команда сильна. Вони амбіційні, хочуть відібрати у нас чемпіонство. Але саме це дає нам певну мотивацію. Волейбол є волейбол. Нам потрібно добре зіграти гру не залежно від суперника.

 

Розкажи, скільки часу ти у спорті?

Напевно, з другого класу. У своїй школі,у Нікополі (Дніпропетровщина), я виділявся високим ростом і тренер запросив спробувати волейбол. Цей спорт був дещо іншим. Не футбол, не баскетбол. Мені сподобалося. Тренувався спочатку для себе, про жодну волейбольну кар‘єру і не мріяв. Але так вийшло, що після дев’ятого класу мене забрали до Харкова, в «Локомотив» харківську школу.  Так все закрутилась і волейбол став моїм життям. Скоріше життям, ніж роботою . Все, чого досягнув – досягнув завдяки волейболу. Для мене це більше, ніж спорт.

Грав в команді «Локо-Експрес» Харків, «Дніпро». Я пройшов всі сходинки волейбольного спорту. Була перемога в дитячій лізі, першій, вищій лізі, далі Суперліга. В моїй сім‘і спортсменів не було, я перший. А зважаючи на те, що єдина дитина в сім‘і, то дякую батькам, що відпустили у цей спорт. Адже з дев‘ятого класу вже не дома. Закінчував харківський інститут фізкультури, тренер за спеціальністю. Намагаюсь переймати певні секрети у нашого тренера на майбутнє.

 

 

 

Додому їздиш часто?

Я вже третій рік живу  у Львові. Полюбив це місто. Вдома буваю раз в рік. Ось буде відпустка після завершення сезону і обов‘язково поїду додому, до батьків. Більше нікуди не планую. Для мене взагалі найкращий відпочинок – коли вся сім‘я поряд.

 

Крім волейболу – який спорт ще любиш?

Немає особливо часу на щось інше. Хоча люблю побігати у футбол, інколи баскетбол. Дуже люблю пляжний волейбол. Насправді тренування і підготовка до наступного тренування займає весь вільний час. За спортом більше спостерігаю, моніторю.

 

Розкажи про свої цілі на рік

Перша ціль – чемпіонство. А далі думаю гарно провести відпустку і підготуватись  до нового сезону.

Про що мрієш?

Дуже банальна мрія: головне, щоб всі рідні і близькі були здорові. Дуже хочу максимально зреалізуватися в житті, мати можливість допомагати батькам.

 

 

 

 

 

Прес-служба ВК «Барком-Кажани»