Новини

Ілля Ковальов : «Угіс Крастіньш найкращий тренер, який в мене коли-небудь був»

Перегляди: 1 200

У списку 7 новачків, які у новому сезоні доєднались до ВК «Барком-Кажани» є  Ілля Ковальов. Уродженець Рівненщини, гравець естонського ВК  “Пярну” та французького клубу “Нансі”.  Про нову команду, іноземний досвіт та особисті секрети волейболіст розповів у інтерв’ю пресслужбі клубу “Барком-Кажани”.

 Ілля, вітаємо в команді «кажанів». До львівського клубу ти прийшов з французького клубу “Нансі”. Яка різниця між цими клубами?

Всі клуби, де я грав, абсолютно інші. Якщо говорити про «Барком-Кажани», то найбільшою відмінністю клубу є тренер. Мені здається, Угіс Крастіньш найкращий тренер, який в мене коли-небудь взагалі був. З ним просто працювати, він максимально проінформований, ділиться знаннями. У «Нансі» тренер був дуже специфічний. Скажу прямо – гравці його не любили. Угіс – один з кращих тренерів Європи і з ним дійсно класно працювати. А я вже маю з чим порівняти. У Франції, звісно, прекрасні спортивні зали. Я  грав у Вищій Лізі, але всі майданчики, де у нас були матчі, просто величезні, встелені  терафлексом.

Чому пішов з клубу? Власне, через тренера. Мені з ним було дійсно важко працювати.

Французьку  так  і не вивчив. З гравцями спілкувались російською, трохи англійською. Тренер говорив лише на французькій та чеській. Він пояснював гравцям, вони нам перекладали на англійську.

Моя дружина Даша, з якою одружений понад рік,  також знає французьку. Ми разом були у Франції. Даша  теж волейболістка, грає у пляжний волейбол. Так і познайомились: під час одного зі змагань по пляжному волейболу. Тепер разом переїхали до Львова.

Вже влився в команду «кажанів»?

Так, дуже здружились. Команда  подобається. Мені здається, цьогоріч «кажани» будуть найсильнішим волейбольним клубом турнірної таблиці. Більшу частину команди знав раніше. Познайомився, хіба, з Мішею Бібером, Жуковим та іноземними гравцями. Ми з хлопцями живемо в одному будинку. То часто ходимо один до одного в гості.

Що вже встиг, то це підвернути ногу. Мав травму. Але швидко повернувся до матчів. Активно тренуємось. Провели перші ігри  Чемпіонату. На жаль,  без глядачів. Це дещо незвично, але намагаємось адаптуватись.

Ти народився у Рівному. Як часто буваєш вдома?

Рідко. Зазвичай 2 рази врік: на початку літа 2 тижні і 2 тижні наприкінці літа. Цього року, через карантин, провів вдома більше часу. У мене там бабусі, дідусі, мама. Тато в Києві. Мама, до речі, тренер з волейболу, працює в ДЮСШ. Думаю, тепер частіше будемо бачитись: Львів від Рівного не так далеко. Та й мама вже сюди приїжджала.

Як тобі взагалі у Львові після Франції?

У Франції дуже гарно. Міста неймовірно красиві, смачна випічка, круасани. Це те, чого мені тут бракує. У Львові гарний центр, але інші  частини міста – вже не такі. В Україні, звісно, дешевше, але Франція зовсім інша. Там вийшов на вулицю і вже класно, краса. Все гарно, все світиться.

Напевно маєш улюблений відпочинок, який допомагає відновитись після матчів?

В Україні просто приходжу додому і відпочиваю. У Франції ми часто подорожували. Їздили до Бельгії, Страсбурга, інших міст. Приходили вихідні й ми вирушали в дорогу. Тут, наразі, такого немає. Сходили в кафе з дружиною і все.

 

Коли-небудь комплексував через свій зріст?

Ні. Я взагалі не дуже високий. 198 сантиметрів – не так і багато. Я завжди хотів бути ще вищим. Колись постійно висів на турніку.

 

Ілля мріє про машину Mersedes.

Обожнює  олів’є.

Ілля Ковальов відвідав 20 країн світу. Якщо сам відпочиває, то любить бити байдики. Якщо з дружиною чи з компанією, то подорожувати.

Музику волейболіст слухає рідко. Тому тут без улюбленого виконавця. А от фільми – дивиться. У списку кіно, яке б дивився і дивився  – «Форсаж».

Довідка.  Ілля Ковальов – догравальник збірної України з волейболу. До «кажанів» грав у французькому клубу “Нансі”. Сезон 2018/2019 років Ковальов провів у естонському ВК  “Пярну”. Волейболіст також виступав у вінницькій “ВНАУ” та харківському “Локомотиві”. Ілля Ковальов народився 1996 року у Рівному. Закінчив Рівненську гуманітарну гімназію, РДГУ. Серед досягнень волейболіста – звання майстра спорту з волейболу та пляжного волейболу. А також: золота медаль Чемпіонату України 2015-16 років; золота медаль Кубку України; золота медаль Чемпіонату України 2016-17 років; срібна медаль Кубку України; 2017-18 срібні медалі чемпіонату та Кубку України.

 

Пресслужба ВК «Барком-Кажани»